Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

войти в года

  • 1 войти в года

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > войти в года

  • 2 ВОЙТИ

    войти в плоть и кровь

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ВОЙТИ

  • 3 ГОДА

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ГОДА

  • 4 войти

    войти́
    1. eniri, enpaŝi;
    envagoniĝi (в вагон и т. п.);
    2. (вместиться) lokiĝi, enspaciĝi, trovi lokon;
    ♦ \войти в дове́рие akiri la konfidon;
    \войти в си́лу fariĝi valida, validiĝi;
    \войти в быт eniĝi en la vivon, enradikiĝi;
    \войти в привы́чку iĝi kutima;
    \войти в погово́рку fariĝi proverbo (или popoldiro);
    \войти в аза́рт pasiiĝi, entuziasmiĝi, ardiĝi.
    * * *
    сов.
    1) entrar vi

    войти́ в дом — entrar en casa

    войти́ в го́род — entrar en la ciudad

    войти́ в во́ду — entrar (meterse) en el agua

    войди́! — ¡entra!, ¡pasa!

    войди́те! — ¡entre!, ¡entren!, ¡pase!, ¡pasen!

    2) ( проникнуть) penetrar vt (en)

    лопа́та вошла́ в зе́млю — la pala ha penetrado en la tierra

    3) ( вместиться) entrar vi, caber (непр.) vi
    4) (включиться, принять участие) entrar vi (en), ser incluído

    войти́ в соста́в ( чего-либо) — formar parte (de), integrar vt

    войти́ в прави́тельство — entrar en el (formar parte del) gobierno

    войти́ в число́ — entrar en el número

    войти́ в спи́сок — entrar (figurar) en la lista

    войти́ в до́лю — tener una parte (en); pagar (una) parte

    5) ( вникнуть) adentrar vi

    войти́ в дела́ — ponerse al corriente (al tanto) de los asuntos

    войти́ в подро́бности — entrar en detalles (en pormenores)

    войти́ в положе́ние ( чьё-либо) — hacerse cargo de la situación (de), ponerse en el lugar (de)

    6) с + твор. п. (обратиться, представить на рассмотрение) presentar vt

    войти́ с докла́дом, с предложе́нием — presentar un informe, una proposición

    ••

    войти́ в употребле́ние (в обихо́д) — ponerse en uso, hacerse habitual

    войти́ в быт — hacerse corriente (habitual)

    войти́ в привы́чку — hacerse costumbre

    войти́ в погово́рку — convertirse en proverbio

    войти́ в мо́ду — ponerse de moda, estar en boga

    войти́ в дове́рие ( к кому-либо) — ganarse (captarse) la confianza (de)

    войти́ в си́лу (в де́йствие) — entrar en vigor

    войти́ в аза́рт — enardecerse (непр.), acalorarse, perder los estribos

    войти́ в долги́ — endeudarse

    войти́ в лета́ (в во́зраст, в года́) — hacerse mayor de edad, entrar en años

    войти́ в соглаше́ние — llegar a un acuerdo

    войти́ в сноше́ния — entablar relaciones, entrar en relaciones

    войти́ в конта́кт — entrar en (establecer) contacto; ponerse en contacto (con)

    войти́ в исто́рию — entrar en (pasar a) la historia

    войти́ во вкус — tomar gusto (afición) a

    войти́ в роль — identificarse con un papel

    * * *
    сов.
    1) entrar vi

    войти́ в дом — entrar en casa

    войти́ в го́род — entrar en la ciudad

    войти́ в во́ду — entrar (meterse) en el agua

    войди́! — ¡entra!, ¡pasa!

    войди́те! — ¡entre!, ¡entren!, ¡pase!, ¡pasen!

    2) ( проникнуть) penetrar vt (en)

    лопа́та вошла́ в зе́млю — la pala ha penetrado en la tierra

    3) ( вместиться) entrar vi, caber (непр.) vi
    4) (включиться, принять участие) entrar vi (en), ser incluído

    войти́ в соста́в ( чего-либо) — formar parte (de), integrar vt

    войти́ в прави́тельство — entrar en el (formar parte del) gobierno

    войти́ в число́ — entrar en el número

    войти́ в спи́сок — entrar (figurar) en la lista

    войти́ в до́лю — tener una parte (en); pagar (una) parte

    5) ( вникнуть) adentrar vi

    войти́ в дела́ — ponerse al corriente (al tanto) de los asuntos

    войти́ в подро́бности — entrar en detalles (en pormenores)

    войти́ в положе́ние ( чьё-либо) — hacerse cargo de la situación (de), ponerse en el lugar (de)

    6) с + твор. п. (обратиться, представить на рассмотрение) presentar vt

    войти́ с докла́дом, с предложе́нием — presentar un informe, una proposición

    ••

    войти́ в употребле́ние (в обихо́д) — ponerse en uso, hacerse habitual

    войти́ в быт — hacerse corriente (habitual)

    войти́ в привы́чку — hacerse costumbre

    войти́ в погово́рку — convertirse en proverbio

    войти́ в мо́ду — ponerse de moda, estar en boga

    войти́ в дове́рие ( к кому-либо) — ganarse (captarse) la confianza (de)

    войти́ в си́лу (в де́йствие) — entrar en vigor

    войти́ в аза́рт — enardecerse (непр.), acalorarse, perder los estribos

    войти́ в долги́ — endeudarse

    войти́ в лета́ (в во́зраст, в года́) — hacerse mayor de edad, entrar en años

    войти́ в соглаше́ние — llegar a un acuerdo

    войти́ в сноше́ния — entablar relaciones, entrar en relaciones

    войти́ в конта́кт — entrar en (establecer) contacto; ponerse en contacto (con)

    войти́ в исто́рию — entrar en (pasar a) la historia

    войти́ во вкус — tomar gusto (afición) a

    войти́ в роль — identificarse con un papel

    * * *
    v
    gener. (включиться, принять участие) entrar (en), (âñèêñóáü) adentrar, (обратиться, представить на рассмотрение) presentar, (ïðîñèêñóáü) penetrar (en), caber, ser incluìdo

    Diccionario universal ruso-español > войти

  • 5 войти

    сов.
    1. даромадан, дохил (ворид) шудан; войти в комнату ба хона даромадан //гузашта даромадан, гузаштан; гвоздь вошёл в стену мех ба девор даромад
    2. (включиться) дарҷ шудан, дохил щудан, даромадан, иштирок кардан; войти в список ба рӯйхат даромадан; войти в состав правительства ба ҳайати ҳукумат дохил шудан
    3. (вместиться) гунҷидан, ҷой гирифтан, ҷойгир шудан; в чемодаи вошли все вещи ҳамаи чизҳо ба ҷомадон гунҷид
    4. (вникнуть) фаҳмидан, дарк кардан, сарфаҳм рафтан; войти в суть дела моҳияти масъаларо нағз фаҳмидан
    5. с чем офиц. муроҷиат кардан, пешниҳод кардан; <> в комиссию с предложением ба комиссия таклиф пешниҳод кардан
    6. в сочет. с сущ. и с предлогом «в» сар кардан; войти в действие ҷорй шудан, ба ҳукми қонун даромадан, эътибор пайдо кардан, ба қувват даромадан; войти в переговоры гуфтугузор сар кардан; войти в сношения алоқа бастан
    7. в сочет. с сущ. и с предлогом «в» шудан, тардидан; войти в быт одат шудан; войти в моду мӯд шудан; расм шудан; войти в пословицу зарбулмасал шудан, забонзад (мақол) шудан; в привычку одат (расм) шудан <> войти в азарт саргарм шудан; войти во вкус ба шавқи чизе афтидан, мазаи ҷизеро фаҳмидан, мазахӯрак шудан; войти в доверие к кому-л. бо ҳила эътимоди касеро ба даст овардан, касеро ба худ моил кардан; войти в долги (в долг) ба қарз ғӯтидан; войти в долю саҳмдор шудан; войти в душу (в сердце) к кому-л. дили касеро тасхир кардан; войти в жизнь ба истеъмол даромадан; ба ҳаёт татбик шудан; ба чизе одат кардан; войти в историю дар таърих мондан, дар таърих ҷой гирифтан; ном баровардан; войти в колею (в русло) ба роҳи (ба ҳолати) муқаррарии худ даромадан; войти влетаҷв (года, в возраст) уст. болиғ шудан, ба балоғат расидан; войти в милость илтифот дидан; войти в плоть и кровь ба мағзи устухон даромадан, одат шуда мондан; войти в подробности 1) (вникнуть в детали) муфассал омухтан 2) (быть подробным в изложении) бз тафсил баён кардан; войти в положение ҳамдардй кардаи; - в разум уст. окилтар шудан, чиз (гап) мефаҳмидагӣ шудан; - в силу ба ҳукми қонун даромадан, қонунй шудан; войти в строй ба кор даромадан, ба кор андохта шудан; \войти в часть с кем-л. уст. и просгп. дар коре бо касе шарик шудан

    Русско-таджикский словарь > войти

  • 6 войти

    войду, войдешь, παρλθ. χρ. вошел, -шла, -шло, μτχ. παρλθ. χρ. вошедший, επίρ. μτχ. войдя ρ.σ.
    1. εισέρχομαι, μπαίνω, εισδύω•

    войти в комнату μπαίνω στο δωμάτιο•

    заноза -шла глубоко внутрь η αγκίδα μπήκε μέσα βαθιά.

    2. συμπεριλαμβάνομαι•

    войти в список συμπεριλαμβάνομαι στον κατάλογο.

    || γίνομαι μέλος•

    он -шел в состав комитета αυτός μπήκε στην επιτροπή.

    3. Χωρώ, περιλαμβάνομαι•

    белье не -шло в чемодан τα ρούχα δέν μπήκαν (δε χώρεσαν) στη βαλίτσα.

    4. εισχωρώ, εισδύω•

    войти в суть дела μπαίνω στην ουσία της υπόθεσης.

    5. με την πρόθεση «В» και με αφηρεμένα ουσιαστικά σημαίνει: αρχίζω να... войти в переговоры αρχίζω συνομιλίες (διαπραγματεύσεις)•

    в действие μπαίνω (τίθεμαι) σε εφαρμογή•

    в силу μπαίνω σε ισχύ, αρχίζω να ισχύω•

    войти в сношения αρχίζω να πιάνω σχέσεις•

    войти в привычку αρχίζω να γίνομαι συνήθεια•

    войти в моду (αρχίζω να) γίνομαι της μόδας•

    войти в известность γίνομαι γνωστός.

    εκφρ.
    войти в доверие – αποχτώ την εμπιστοσύνη•
    войти в милость – αποχτώ την ευμένεια•
    войти в дружбу – πιάνω φιλία•
    войти в быт – μπαίνω στην καθημερινή χρήση ή ζωή•
    войти в жизнь – α) γίνομαι συνήθεια, μπαίνω στη ζωή. β) συνηθίζω στη ζωή•
    войти в историю – μπαίνω στην ιστορία•
    войти в колею ή в русло – συνηθίζω στη ζωή•
    войти в лета ή в года ή в возраст – παλ. ηλικιώνομαι, ωριμάζω, έρχομαι στα χρόνια•
    войти в подробности – μπαίνω σε λεπτομέρειες•
    войти в положение, кого – καταλαβαίνω την κατάσταση του•
    войти в пословицу ή в поговорку – γίνομαι παροιμία, γνωμικό.

    Большой русско-греческий словарь > войти

  • 7 войти в возраст

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > войти в возраст

  • 8 войти в лета

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > войти в лета

  • 9 войти в лета

    v
    gener. entrar en años (в возраст, в года), hacerse mayor de edad

    Diccionario universal ruso-español > войти в лета

  • 10 вступать в года

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > вступать в года

  • 11 вступить в года

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > вступить в года

  • 12 входить в года

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > входить в года

  • 13 год

    год
    jaro;
    уче́бный \год lernojaro;
    в про́шлом \году́ en pasinta jaro;
    в бу́дущем \году́ en estonta jaro;
    Но́вый \год Novjaro;
    кру́глый \год dum tuta jaro, tutan jaron;
    кото́рый ему́ \год? kiom aĝa li estas?;
    в восьмидеся́тых \годах́ en okdekaj jaroj.
    * * *
    м. (мн. года́, го́ды; род. п. мн. тж. лет)
    1) año m

    високо́сный год — año bisiesto

    астрономи́ческий, со́лнечный год — año astronómico, solar

    уче́бный год — año escolar

    академи́ческий год — año docente (lectivo)

    хозя́йственный год — año económico

    бюдже́тный год — año presupuestario, ejercicio anual

    урожа́йный год — año de buena cosecha

    в про́шлом году́ — el año pasado

    в теку́щем году́ — (en) el año en curso, (en) el año corriente

    в э́том году́ — (en) este año, el año actual (corriente)

    в бу́дущем году́ — el año que viene, (en) el próximo año, (en) el año venidero

    год (тому́) наза́д — hace un año

    че́рез два го́да — dentro de dos años

    год о́т го́ду, год от го́да — cada año, un año y otro

    из го́да в год — año tras año; de año en año

    с года́ми — con los años

    ему́ три го́да — tiene (ha cumplido) tres años

    ему́ пошёл пя́тый год — va para cinco años, tiene los cuatro años cumplidos

    ты́сяча девятьсо́т пятидеся́тый год — año mil novecientos cincuenta

    2) мн. го́ды, года́ (эпоха, период) años m pl

    молоды́е го́ды (года́) — años de (la) juventud

    с де́тских лет — desde la infancia

    сороковы́е, шестидеся́тые го́ды (ве́ка) — los años cuarenta, sesenta

    в деся́тые го́ды — en los años diez, en la primera década

    3) мн. го́ды, года́ ( возраст) edad f

    челове́к в года́х — persona entrada en años

    в мои́ го́ды — a mi edad, a mis años

    он ра́звит не по года́м — tiene desarrollo prematuro; es un niño precoz ( о ребёнке)

    войти́ в года́ уст. — ser mayor de edad

    ••

    Но́вый год — Año Nuevo

    с Но́вым го́дом! — ¡Felicidades con motivo del Año Nuevo!, ¡feliz Año Nuevo!

    бе́з году неде́ля шутл. — (hace) muy poco tiempo, de ayer a hoy

    год на́ год не прихо́дится — un tiempo se parece a otro como un huevo a una castaña

    сдать экза́мены за год — ganar año

    потеря́ть год ( о студенте) — perder año

    сбра́сывать го́ды — quitarse años

    * * *
    м. (мн. года́, го́ды; род. п. мн. тж. лет)
    1) año m

    високо́сный год — año bisiesto

    астрономи́ческий, со́лнечный год — año astronómico, solar

    уче́бный год — año escolar

    академи́ческий год — año docente (lectivo)

    хозя́йственный год — año económico

    бюдже́тный год — año presupuestario, ejercicio anual

    урожа́йный год — año de buena cosecha

    в про́шлом году́ — el año pasado

    в теку́щем году́ — (en) el año en curso, (en) el año corriente

    в э́том году́ — (en) este año, el año actual (corriente)

    в бу́дущем году́ — el año que viene, (en) el próximo año, (en) el año venidero

    год (тому́) наза́д — hace un año

    че́рез два го́да — dentro de dos años

    год о́т го́ду, год от го́да — cada año, un año y otro

    из го́да в год — año tras año; de año en año

    с года́ми — con los años

    ему́ три го́да — tiene (ha cumplido) tres años

    ему́ пошёл пя́тый год — va para cinco años, tiene los cuatro años cumplidos

    ты́сяча девятьсо́т пятидеся́тый год — año mil novecientos cincuenta

    2) мн. го́ды, года́ (эпоха, период) años m pl

    молоды́е го́ды (года́) — años de (la) juventud

    с де́тских лет — desde la infancia

    сороковы́е, шестидеся́тые го́ды (ве́ка) — los años cuarenta, sesenta

    в деся́тые го́ды — en los años diez, en la primera década

    3) мн. го́ды, года́ ( возраст) edad f

    челове́к в года́х — persona entrada en años

    в мои́ го́ды — a mi edad, a mis años

    он ра́звит не по года́м — tiene desarrollo prematuro; es un niño precoz ( о ребёнке)

    войти́ в года́ уст. — ser mayor de edad

    ••

    Но́вый год — Año Nuevo

    с Но́вым го́дом! — ¡Felicidades con motivo del Año Nuevo!, ¡feliz Año Nuevo!

    бе́з году неде́ля шутл. — (hace) muy poco tiempo, de ayer a hoy

    год на́ год не прихо́дится — un tiempo se parece a otro como un huevo a una castaña

    сдать экза́мены за год — ganar año

    потеря́ть год ( о студенте) — perder año

    сбра́сывать го́ды — quitarse años

    * * *
    n
    1) gener. año
    2) law. aco

    Diccionario universal ruso-español > год

  • 14 год

    м
    1. (в году, о годе; мн. годы и года; род. годов и лет) сол; текущий год соли ҷорӣ; в будущем год у [дар] соли оянда; в прошлом год у порсол, гюрина, соли гузашта; с такого-то года аз фалон сол; в тот год [дар] ҳамон сол; - спустя баъд аз як сол, баъди як сол, як сол пас; год тому назад як сол пеш
    2. (род. мн. лет и уст. годов) сол, синну сол; девочке пять лет духтарча панҷсола аст; ему исполнилось три года ӯ сесола шуд; быть в годах солхӯрда (солдида) будан; стар годами синну солаш калон, пир, пиронсол; войти в года пир шудан; год ы (года) вышли кому прост. синнаш ба як ҷо расидааст; не по годам ба синну сол мувофиқ не
    3. (мн. годы, род. годбв) солҳо; литература сороковых годов адабиёти солҳои чилум
    4. (мн. года, годы, род. годов) солҳо, айём, даврон, овон; год- ы войны солҳои ҷанг; -год ы учёбы айёми таҳсил; год -ы детства овони бачагӣ
    5. астр. сол; световой год соли нур <> високосный год соли кабиса; Новый год Соли Нав; встречать Новый Соли Навро истиқбол кардан; учебный (академический) год соли хониш, соли таҳсил; без году неделя ду рӯз нашуда; год на год не приходится ҳар сол як хел намешавад, пешбиий кардан маҳол аст; год от году сол ба сол, сол аз сол, сол то сол; за год дар зарфи як сол; из год ав год, из году в -ҳар сол, сол ба сол; на \год ба муддати як сол, яксолина

    Русско-таджикский словарь > год

  • 15 входить

    313b Г несов.сов.
    1. sisse tulema v minema v astuma, sisenema, saabuma; (sisse) tungima; \входитьть в ворота väravast sisse tulema v minema, пароход входит в гавань laev saabub sadamasse, \входитьть в употребление kasutusele tulema v võetama, \входитьть в быт käibele minema, kombeks saama, \входитьть в моду moodi minema;
    2. (koosseisu) kuuluma, (koosseisus) olema; \входитьть в состав комитета komiteesse kuuluma, \входитьть в бюро büroosse kuuluma, \входитьть в список nimekirjas seisma v olema, \входитьть в обязанности kohustuseks olema, kohustuste hulka kuuluma, \входитьть в состав соли soola koostisse kuuluma;
    3. mahtuma, minema; бельё не \входитьло в шкаф kõnek. pesu ei mahtunud kappi, в бочку входит десять вёдер tünni läheb kümme ämbrit;
    4. osalema milles, osa võtma millest; \входитьть во все дела kõiges osalema, мать не \входитьла в домашнее хозяйство ema ei tegelnud majapidamisega; ‚
    \входитьть v
    войти во вкус чего maiku suhu v hammast verele saama;
    \входитьть v
    в лета täisikka jõudma, täismeheks saama;
    \входитьть v
    в мысль кому pähe v mõttesse tulema;
    \входитьть v
    войти в доверие к кому kelle usaldust võitma, usaldusaluseks saama;
    \входитьть v
    войти в долю с кем kelle osanikuks hakkama, kampa lööma kellega;
    \входитьть v
    \входитьть v
    русло rööpa(i)sse minema;
    \входитьть v
    войти в положение чьё end kelle olukorda seadma v olukorras kujutlema;
    \входитьть v
    войти в привычку kombeks v harjumuseks saama;
    \входитьть v
    \входитьть v
    войти в роль osasse sisse elama;
    \входитьть v
    войти в подробности üksikasjadesse laskuma;
    \входитьть v
    \входитьть v
    войти в тело kõnek. paksuks v rasva minema, tüsenema, tüsestuma

    Русско-эстонский новый словарь > входить

  • 16 лето

    1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];
    2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;
    3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);
    4) південь (-дня); см. Юг;
    5) см. Летник 1;
    6) тепло; см. Тепло, сщ.
    * * *
    лі́то

    Русско-украинский словарь > лето

  • 17 В-210

    ВХОДИТЬ/ВОЙТИ (ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ) В ВОЗРАСТ (В ГОДА, В ЛЕТА) obs VP subj: human to become mature, develop into an adult
    X вошёл в возраст - X came of age
    X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood) X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > В-210

  • 18 вступать в возраст

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > вступать в возраст

  • 19 вступать в лета

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > вступать в лета

  • 20 вступить в возраст

    • ВХОДИТЬ/ВОЙТИ <ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ> В ВОЗРАСТ <В ГОДА, В ЛЕТА> obs
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to become mature, develop into an adult:
    - X вошёл в возраст≈ X came of age;
    - X reached maturity (adulthood, manhood, womanhood);
    - X grew to manhood (womanhood).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > вступить в возраст

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • войти в года — См …   Словарь синонимов

  • войти в разум — взяться за ум, опериться, хватиться за ум, возмужать, вырасти, поумнеть, повзрослеть, заневеститься, перебеситься, вступить в возраст, войти в возраст, выбросить дурь из головы, прийти в разум, заматереть, созреть, войти в рассудок, дурь… …   Словарь синонимов

  • войти — войду, войдёшь; вошёл, шла, шло; вошедший; войдя; св. 1. Идя, шагая, проникнуть куда л., в пределы чего л. В. в комнату. В. в воду. Войска вошли в город. В. в дверь, в ворота, в калитку (оказаться где л., открыв дверь, ворота и т.п.). // Двигаясь …   Энциклопедический словарь

  • войти в лета — Войти/ в лета/ (в года/, в возраст), (устар.) Стать взрослым …   Словарь многих выражений

  • Входить/ войти в года (в годы) — 1. Горьк., Дон., Кем., Морд., Сиб. Взрослеть. БалСок, 27; СДГ 1, 65; Скузб., 47; СРГМ 1978, 75; СОСВ, 50. 2. Волог., Дон., Сиб. Достигать совершеннолетия. СВГ 1, 77; СДГ 1, 65; ФСС, 29 …   Большой словарь русских поговорок

  • Войти в совершенные годы — См. Войти в совершенные года …   Большой словарь русских поговорок

  • войти в силу — входить/войти в силу Только 3 л. наст., буд. вр. или прош. вр. Чаще сов. Становиться законным, действующим. С сущ. со знач. отвлеч. предмета: закон, постановление… войдет в силу когда? в новом году, через год… Новый закон входит в силу с будущего …   Учебный фразеологический словарь

  • Украинский кризис: хроника противостояния в марте 2015 года — Массовые антиправительственные акции начались в юго восточных областях Украины в конце февраля 2014 года. Они явились ответом местных жителей на насильственную смену власти в стране и последовавшую за этим попытку отмены Верховной радой закона,… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Наступление Северо-Западной армии осенью 1919 года — Петроградская оборона Гражданская война в России Строительство баррикад в Петрограде во время наступления Юденича …   Википедия

  • Референдум о независимости Приднестровской Молдавской Республики 2006 года — Приднестровская Молдавская Республика …   Википедия

  • Референдум о независимости Приднестровья 2006 года — Приднестровская Молдавская Республика Эта статья является частью серии статей: Политика Приднестровской Молдавской Республики …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»